З людьми переміщуються як їхні гроші, так і їхні потреби
Гроші йдуть за людьми (точніше – з людьми), які переміщуються до тих чи інших областей України. Проте, разом з людьми переміщуються й їхні потреби. Як результат – зростає трафік пересування у містах, значно збільшується попит на житлово-комунальні послуги тощо.
Тож, будувати нові квартали – супер, але необхідно враховувати той же стан ЖКГ в містах (за наявності суттєвого приросту кількості вимушених нових мешканців та специфіки окремих міст, як то, приміром, Києва). Без такого врахування різні збої цілком вірогідні.
Президент Національного експертно-будівельного альянсу України ВІКТОР ЛЕЩИНСЬКИЙ:
– Розвивати бізнес і здійснювати будівництво під час війни доволі складно. Я не є військовим експертом, але зараз та ситуація, коли усі говорять, що Київ – найбільш захищене місто в Україні. Знову ж таки, Київ – дуже велике місто й потреби людини в столиці – більші, аніж в інших містах країни. Йдеться про трафік проїзду транспортом, місце розташування помешкання і його віддаленість від точок призначення, сам шлях і тривалість курсування маршрутом «будинок – робота» тощо. Тобто, є нюанси, які не дають, скажімо так, жити задешево.
Люди нині переміщуються Україною і разом з ними, в процесі, переміщуються джерела фінансування. Починаючи від салонів краси та перукарень, закінчуючи людськими потребами придбати певне майно і таке інше. Тобто, куди перетікають люди, туди перетікають й їхні потреби, у тому числі, і потреби сфери будівництва.
Можу сказати, що ті міста, в яких запланована реалізація нових кварталів, також мають певні проблемні питання. Тобто, є інвестиції, є перспектива, є навіть і сучасний підхід до реалізації гарних проектів, але мають місце проблеми, котрі не можна приховати чи замовчати.
Наведу конкретний приклад. Нікуди ж не зникла проблема із станом каналізаційних колекторів. Вони майже усі, у більшості випадків в Україні, як кажуть, «на ладан дихають». І таких їх майже 80%. Тож, ми збільшуємо потужність кварталів у містах, але ж і навантаження на певні об’єкти критичної інфраструктури також значно збільшується. І при нефінансуванні тривалий час капітального ремонту та реконструкції подібних об’єктів їхня потужність зменшується й вплив на їхній запас міцності (який і так сплив вже давно) стає ще більшим. А тут ще й навантаження від нових кварталів. Тож, ситуація, як бачимо, не проста.
