В Україні планується Єдиний державний реєстр укриттів
Він буде покликаний допомогти систематизувати дані про стан кожного укриття по усій країні. Відомо, що офіційна державна база укриттів відрізнятиметься від аналогічних баз даних, які нині є в інформаційному просторі, оскільки її наповнення й верифікація, а також вимоги до адміністрування будуть чітко регламентовані. Систему планується інтегрувати у мобільний застосунок «Дія».
Оновлені державні будівельні норми (ДБН) «Захисні споруди цивільного захисту», які набули чинності з 1 листопада минулого року, містять дуже суворі вимоги до бомбосховищ, що можуть стати бар’єром для реалізації проектів в Україні через надто значне їхнє здорожчання. Таке заявляє секторний інженер відділу регіонального розвитку департаменту проектів Європейського інвестиційного банку Павло Новак.
Він акцентує, що «бомбосховища коштують у деяких проектах дорожче, аніж сама школа, сервісний центр або дитячий садок. Бомбосховища потрібні, їх необхідно робити, але щоб вони не ставали бар’єром у процесі імплементації, процесі проектної документації, розроблення та проходження експертизи. Банк сподівається на переговори з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, щоб знайти оптимальні шляхи вирішення цієї проблеми».
До ДБН щодо споруд цивільного захисту можуть внести певні зміни за умови конструктивних пропозицій від профільного середовища та ринку. Йдеться про довжину та висоту евакуаційних виходів, ємність резервуару для води, вимоги до облаштування універсального санітарно-гігієнічного приміщення тощо. Про це розповіла голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
Вона наголошує, що «нині до розробників ДБН надходить багато звернень щодо коригування цих норм. Зокрема, щодо використання більш легких конструкцій і можливості не розміщувати об’єкти під землею».
Щоб оцінити ефективність нових ДБН, потрібно з ними пожити, протестувати. Спроектувати, побудувати та дивитися на результати – лише тоді можна буде оцінювати, наскільки укриття стали комфортнішими та чи «працюють» нові правила на практиці. Так вважає СЕО урбан-бюро Big City Lab Вікторія Титова.
Вона зауважує, що «можна побудувати найгарнішу школу у світі, але без безпечного укриття її не візьмуть в експлуатацію. Так, зараз потрібно змиритися: стільки коштує безпека дітей».
На тему укриттів ЗМІ багато пишуть й різного. Особливо «подобається», коли пишуть про те, що окремі об’єкти стають у рази дорожчими, мовляв, чому ще рік тому були дешевшими, а нині такі захмарні суми? Відповідь проста – варто просто уважніше почитати нові ДБН та усвідомити, що нові критерії до будівництва укриттів кардинально відрізняються від тих, якими вони були раніше. На цьому наголошує президент Національного експертно-будівельного альянсу України Віктор Лещинський.
Він роз’яснює, що «якщо об’єкти не були розпочаті до листопада минулого року, то їх треба перепроектовувати вже з урахуванням нових ДБН. І оскільки Україні об’єктивно доведеться робити акцент на підземні, набагато сучасніші, захищеніші і набагато більш універсальні об’єкти (ПРУ, бомбосховища, об’єкти подвійного призначення, як то школи чи дитячі садки під землею), то безпека у цьому випадку стає значно дорожчою.
Якщо за старими нормами окремі подібні об’єкти коштували 60 – 70 мільйонів гривень, то згідно з новими ДБН вартість нині сягає до 300 мільйонів. З цим доведеться рахуватись. Тому, усі оці хвилі критики чи якихось маніпуляцій на темі тендерів та «захмарних цін» – просто або від банальної необізнаності, або ж є спробами розхитати ситуацію у воюючій країні».
